принишкнути — [приени/шкнутие] ну, неиш; мин. и/шк, и/шкла і нуў, нула; нак. кние, кн іт … Орфоепічний словник української мови
принишкнути — (перестати рухатися й видавати звуки), завмерти, причаїтися, затаїтися … Словник синонімів української мови
принишкнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
знишкнути — ну, неш; мин. ч. зни/шкнув, нула, нуло і знишк, ла, ло; док., розм., рідко. Затихнути, замовкнути; принишкнути … Український тлумачний словник
принишклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до принишкнути … Український тлумачний словник
припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… … Український тлумачний словник
стихати — а/ю, а/єш, недок., сти/хнути, ну, неш; мин. ч. стих, ла, ло і сти/хнув, нула, нуло; док. 1) Переставати звучати, лунати, чутися (про звук, шум і т. ін.); затихати. || безос. 2) Переставати говорити, співати, кричати, припиняти розмову, спів,… … Український тлумачний словник
причаїтися — причаюватися (ховаючись від когось, намагатися бути непомітним), притаїтися, притаюватися, прищулитися, прищулюватися, принишкнути … Словник синонімів української мови
